Людвіг Вітгенштайн Зміст Біографічні відомості | Логіко-філософський трактат | Після трактату | Праці | Література | Мережні джерела | Навігаційне меню[d]wittgen-cam.ac.ukВисловлюванняЛюдвіг ВітгенштайнФілософський енциклопедичний словникЛюдвіг ВітгенштайнЛюдвіг ВітґенштайнThe Cambridge Wittgenstein ArchiveЛюдвіг Вітгенштайн. Логіко-філософський трактатЛюдвіг Вітгенштайн. Філософські дослідженняЖаклін Рюс. Неопозитивізм та феноменологія, два головні напрямки періоду 1930 — 1960-х роківФілософія мови Людвіга ВітгенштайнаВітгенштайн і Гайдеггер: збіжності та різниціЛекция из курса, посвященного дескрипциямМатематична генеалогіяNNDBzbMATH databaseOpen LibraryInternational Music Score Library ProjectMusicBrainzПроект ГутенбергFind a GraveQuoraВелика каталонськаBritannica (онлайн)Encyclopædia UniversalisEncyclopædia UniversalisEncyclopædia UniversalisTreccaniІталійська енциклопедіяОксфордський біографічнийADV1021599990065407a10462673XX98726811929322kDA00473148169536990008616251186343130000 0001 2099 9171n7903205800461264jn19990009220101580061641068339445n952005584092920699102719871524609378500270292
Народились 26 квітняНародились 1889Померли 29 квітняПомерли 1951Випускники Триніті-коледжу (Кембридж)Випускники Кембриджського університетуАвстрійські філософиАнглійські філософиУродженці ВідняПомерли в КембриджіАфористиСучасні філософиЛюдвіг Вітгенштайн
нім.26 квітня1889Відень29 квітня1951Кембриджаналітичної філософіїмислителівзахідній філософіїлінгвістичний поворотВіденський гуртоклогічного позитивізмуфілософію буденної мови26 квітня1889ВідніАвстро-Угорської імперіїхристиянствоСаксоніїГотлоба ФрегеРасселла1911КембриджаРасселла19131917вчителемДругої світової війнифілософію мовиФілософських дослідженнях»афоризмівреченьмовисвітуелімінації»контекстів«мовних ігор»смисліввиразівсуперечностейсвободи волісвідомістюматерієюдоброкрасуістинужиттявжитокметодівпрактиктеорієюнаукова дисциплінапредметуОксфорділінгвістичної філософіїінтерпретаціяскладністьмасштабністьтворчості
Людвіг Вітгенштайн
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
|портрет=
| Людвіг Йозеф Йоганн Вітгенштайн | |
|---|---|
| нім. Ludwig Josef Johann Wittgenstein | |
 | |
| Народився | 26 квітня 1889(1889-04-26) Відень, Австро-Угорщина |
| Помер | 29 квітня 1951(1951-04-29) (62 роки) Кембридж, Велика Британія ·рак простати |
| Поховання | Ascension Parish Burial Ground, Cambridge[d] |
| Місце проживання | Кембридж, Велика Британія |
| Громадянство |  Австро-Угорщина,  Велика Британія |
| Діяльність | філософ мови, architectural theoretician, професор, письменник, автор, логік, математик, автор афоризмів, епістемолог, філософ |
| Alma mater | Триніті-коледж, Берлінський технічний університет (1908), Манчестерський університет Вікторії[d] (1911) і Кембриджський університет |
| Сфера інтересів | аналітична філософія |
| Заклад | Триніті-коледж |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[d] (1929) |
| Відомі учні | Еліс Емброуз[d] |
| Відомий завдяки: | логічний позитивізм філософія буденної мови |
| Батько | Карл Віттгенштайн[d] |
| Автограф |  |
| Особ. сторінка | wittgen-cam.ac.uk |
 Висловлювання у ВікіцитатахЛюдвіг Вітгенштайн у Вікісховищі? | |
Лю́двіг Йо́зеф Йо́ганн Вітгеншта́йн (нім. Ludwig Josef Johann Wittgenstein; *26 квітня 1889, Відень — †29 квітня 1951, Кембридж) — австро-англійський філософ, один із засновників аналітичної філософії і один з найяскравіших мислителів XX століття.
Загальновизнано, що Вітгенштайн здійснив цілих дві революції в західній філософії. Перша — так званий, лінгвістичний поворот, або мовна революція — відбулася, коли його «Логіко-філософський трактат» надихнув Віденський гурток на створення програми логічного позитивізму. Друга сталася, коли його ідеї про природу й устрій мови, викладені в «Філософських дослідженнях», породили британську лінгвістичну філософію, або філософію буденної мови.
Зміст
1 Біографічні відомості
2 Логіко-філософський трактат
3 Після трактату
4 Праці
4.1 Перекладені на українську
5 Література
6 Мережні джерела
Біографічні відомості |
Вітгенштайн народився 26 квітня 1889 р. у Відні в сім'ї австрійського сталеливарного магната єврейського походження. Його батьками були Карл і Леопольдіна Вітгенштайн. Він був наймолодшим з восьми дітей, народжених в одній з найвідоміших і найбагатших сімей Австро-Угорської імперії. Батьки його батька, Герман Христіан і Фані Вітгенштайн, народилися в єврейських родинах, але прийняли християнство після переїзду з Саксонії до Відня в 1850-х роках, успішно асимілювавшись у Віденські протестантські професійні шари суспільства.
Почавши вивчати інженерну справу, Людвіг познайомився з роботами Готлоба Фреге, які повернули його інтерес від конструювання літальних апаратів до проблеми філософських основ математики. За неперевіреними даними Вітгенштайн кілька разів зустрічався з Фреге, який порадив йому вивчити роботи Расселла, присвячені темі, що захопила його. У 1911 році Вітгенштайн відправився до Кембриджа, де став учнем, помічником і другом Расселла. У 1913 році він повернувся до Австрії і в 1914-му відправився добровольцем на фронт. У 1917-му Вітгенштайн опинився в полоні. За час бойових дій і перебування в таборі для військовополонених Вітгенштайн практично повністю написав свій знаменитий «Логіко-філософський трактат». Книга вийшла німецькою в 1921 році і англійською в 1922-му. Поява її справила сильне враження на філософський світ Європи, але Вітгенштейн, вважаючи, що всі головні філософські проблеми в «Трактаті» розв'язано, вже був зайнятий іншою справою: працював вчителем у сільській школі. До 1926 року, проте, йому стало ясно, що проблеми все-таки залишилися, що його «Трактат» зрозуміли неправильно, і, нарешті, що ідеї, що містяться в нім, є помилковими. Вітгенштайн повернувся до Кембриджа і до занять філософією.
Починаючи з цього часу і до своєї смерті в 1951 році, перервавши вчені заняття для роботи санітаром в лондонському госпіталі під час Другої світової війни, Вітгенштайн розробляє принципово нову філософію мови. Головною роботою цього періоду стали «Філософські дослідження», опубліковані посмертно, в 1953 році.
Філософію Вітгенштайна ділять на «ранню», представлену «Трактатом», і «пізню», викладену в «Філософських дослідженнях», а також в «Блакитній» і «Коричневій книгах» (1958).
Логіко-філософський трактат |
Структурно «Логіко-філософський трактат» складається із семи афоризмів, що супроводжуються розгалуженою системою пояснюючих речень. Змістовно він пропонує теорію, що вирішує основні філософські проблеми через призму співвідношення мови і світу.
- Мова і світ — центральні поняття всієї філософії Вітгенштайна. У «Трактаті» вони предстають як «дзеркальна» пара: мову відображає світ, тому що логічна структура мови ідентична онтологічній структурі світу.
- Світ складається з фактів, а не з об'єктів, як вважається в більшості філософських систем. Світ представляє весь набір існуючих фактів. Факти можуть бути простими і складними.
- Об'єкти є те, що, вступаючи у взаємодію, утворює факти. Об'єкти мають логічну форму — набір властивостей, які дозволяють їм вступати у ті або інші відносини.
- У мові прості факти описуються простими реченнями. Вони, а не імена, є простими мовними одиницями. Складним фактам відповідають складні речення.
- Вся мова — це повний опис всього, що є у світі, тобто всіх фактів.
- Мова допускає також опис можливих фактів. Така представлена мова цілком підкоряється законам логіки і піддається формалізації. Всі речення, що порушують закони логіки або що не відносяться до спостережуваних фактів, вважаються Вітгенштайном безглуздими. Так, безглуздими виявляються речення етики, естетики і метафізики.
- Важливо розуміти, що Вітгенштайн зовсім не мав наміру тим самим позбавити значущості області, які його самого хвилювали надзвичайно, але затверджував даремність у них мови. «Про що не можна говорити, про те слід мовчати» — такий останній афоризм «Трактату».
Після трактату |
Філософи Віденського гуртка, для яких «Трактат» став настільною книгою, не прийняли цього останнього факту, розвернувши програму, в якій «безглуздий» стало тотожним такому, що «підлягає елімінації». Це стало однією з головних причин, що спонукали Вітгенштайна переглянути свою філософію.
Результатом перегляду став комплекс ідей, в якому мова розуміється вже як рухома система контекстів, «мовних ігор», підвладна виникненню суперечностей, пов'язаних з неясністю смислів використовуваних слів і виразів, що повинні усуватися шляхом прояснення останніх. Прояснення правил вживання мовних одиниць і усунення суперечностей і складає завдання філософії.
Традиційний погляд на завдання філософа полягає в тому, щоб розв'язати здавалося б нерозв'язні проблеми філософії, використовуючи логічний аналіз (наприклад, проблему свободи волі, зв'язку між свідомістю та матерією, що складає добро, красу чи істину і т. д.). Однак Вітгенштайн стверджує, що ці проблеми виникають тільки через неправильне використання філософами мови.
На погляд Вітгенштайна, мова нерозривно вплетена в тканину життя, й як складова частина цієї тканини вона працює порівняно без проблем. Філософські проблеми виникають тоді, коли мову змушують покинути власну домівку й відправляють у метафізичне середовище, де все звичні й потрібні віхи й контекстуальні підказки відсутні, можливо навмисне усунуті з причин, які здаються для філософів розумними, але саме з яких за Віттгенштайном випливають труднощі. Вітгенштайн описує метафізичне середовище як крижану ковзанку без тертя, де здавалося б існують ідеальні умови для філософськи й логічно досконалої мови (мови «Трактату»), де всі філософські проблеми можна розв'язати без плутанини й неясностей щоденного контексту, але де, саме через відсутність тертя, мова власне не може взагалі виконати жодної корисної роботи. В «Дослідженнях» часто говориться про холостий хід і про те, що мова «на канікулах» або виступає просто «прикрасою» — усе для того, щоб виразити ідею відсутності того, чого бракує в філософському контексті. Щоб розв'язати проблеми, які тут зустрічаються, на думку Віттгенштайна, філософ повинен покинути крижану ковзанку й повернутися на «грубу землю» буденної мови: тобто філософ повинен повернути словам щоденний вжиток, відмовившись від метафізичного.
Нова філософія Вітгенштайна є швидше набором методів і практик, ніж теорією. Автор сам вважав, що тільки так може виглядати наукова дисципліна, постійно змушена пристосовуватися до свого змінного предмету. Погляди пізнього Вітгенштайна знайшли прихильників перш за все в Оксфорді і Кембриджі, давши початок лінгвістичної філософії.
Значення ідей Вітгенштайна велике, проте їх інтерпретація, як показали декілька десятиліть активної роботи в цьому напрямі, представляє велику складність. Це в рівній мірі відноситься і до його «ранньої», і до «пізньої» філософії. Думки і оцінки значно розходяться, побічно підтверджуючи масштабність і глибину творчості Вітгенштейна.
Праці |
Перекладені на українську |
Людвіг Вітгенштайн. Tractatus Logico-Philosophicus; Філософські дослідження. / Пер. Євгена Поповича. — Київ: Основи. — 1995. ISBN 311 5-7707-7642-0 EAN: 5-7707-7642-0
Література |
- Вітгенштайн, Людвіг // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Мережні джерела |
Людвіг Вітґенштайн (укр.)
The Cambridge Wittgenstein Archive (англ.), (нім.)
Людвіг Вітгенштайн. Логіко-філософський трактат (пер. Євгена Поповича) (укр.)
Людвіг Вітгенштайн. Філософські дослідження (пер. Євгена Поповича) (укр.)- Жаклін Рюс. Неопозитивізм та феноменологія, два головні напрямки періоду 1930 — 1960-х років
- Філософія мови Людвіга Вітгенштайна
- Вітгенштайн і Гайдеггер: збіжності та різниці
Витгенштейн, Л. Лекция из курса, посвященного дескрипциям (рос.)
|
Категорії:
- Народились 26 квітня
- Народились 1889
- Померли 29 квітня
- Померли 1951
- Випускники Триніті-коледжу (Кембридж)
- Випускники Кембриджського університету
- Австрійські філософи
- Англійські філософи
- Уродженці Відня
- Померли в Кембриджі
- Афористи
- Сучасні філософи
- Людвіг Вітгенштайн
(RLQ=window.RLQ||[]).push(function()mw.config.set("wgPageParseReport":"limitreport":"cputime":"1.032","walltime":"1.494","ppvisitednodes":"value":5256,"limit":1000000,"ppgeneratednodes":"value":0,"limit":1500000,"postexpandincludesize":"value":115643,"limit":2097152,"templateargumentsize":"value":37705,"limit":2097152,"expansiondepth":"value":21,"limit":40,"expensivefunctioncount":"value":24,"limit":500,"unstrip-depth":"value":0,"limit":20,"unstrip-size":"value":0,"limit":5000000,"entityaccesscount":"value":24,"limit":400,"timingprofile":["100.00% 1371.863 1 -total"," 76.10% 1043.991 1 Шаблон:Науковець"," 58.24% 799.010 1 Шаблон:Картка"," 46.95% 644.107 83 Шаблон:Картка/рядок"," 38.27% 525.026 25 Шаблон:Wikidata"," 15.08% 206.943 2 Шаблон:Ifempty"," 11.55% 158.518 2 Шаблон:Checkwd"," 11.31% 155.136 1 Шаблон:Бібліоінформація"," 9.90% 135.837 8 Шаблон:If1"," 5.98% 81.971 1 Шаблон:Інші_проекти"],"scribunto":"limitreport-timeusage":"value":"0.635","limit":"10.000","limitreport-memusage":"value":9829963,"limit":52428800,"limitreport-logs":"Loaded datatype string of P742 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P509 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P551 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P172 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P39 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P1066 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P802 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P802 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confignLoaded datatype wikibase-item of P463 from wikidata, consider passing datatype argument to formatProperty call or to Wikidata/confign","cachereport":"origin":"mw1303","timestamp":"20190916003611","ttl":2592000,"transientcontent":false););"@context":"https://schema.org","@type":"Article","name":"u041bu044eu0434u0432u0456u0433 u0412u0456u0442u0433u0435u043du0448u0442u0430u0439u043d","url":"https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B3_%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%B9%D0%BD","sameAs":"http://www.wikidata.org/entity/Q9391","mainEntity":"http://www.wikidata.org/entity/Q9391","author":"@type":"Organization","name":"u0423u0447u0430u0441u043du0438u043au0438 u043fu0440u043eu0435u043au0442u0456u0432 u0412u0456u043au0456u043cu0435u0434u0456u0430","publisher":"@type":"Organization","name":"u0424u043eu043du0434 u0412u0456u043au0456u043cu0435u0434u0456u0430","logo":"@type":"ImageObject","url":"https://www.wikimedia.org/static/images/wmf-hor-googpub.png","datePublished":"2008-04-21T02:05:45Z","dateModified":"2019-06-04T10:43:31Z","image":"https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/ab/Ludwig_Wittgenstein.jpg"(RLQ=window.RLQ||[]).push(function()mw.config.set("wgBackendResponseTime":138,"wgHostname":"mw1261"););
